Кривошия – це стан, при якому голова здається нахиленою і поверненою не в той бік, тому що одна сторона шиї вигнутіша за іншу. За статистикою захворювання частіше виникає у хлопчиків та при повороті голови вправо. Лікування кривошиї зазвичай консервативне.
Види кривошиї
Кривошею зазвичай ділять на дві великі категорії: вроджену та набуту. Природжений тип розладу, який вплинув на розвиток дитини в утробі матері.
Природжена кривошия може проявлятися по-різному, наприклад:
Ідіопатичний – через неврівноваженість плода чи аномалій будови таза матері головка злегка нахиляється. Хоча це не крайній випадок, може розвинутись через різні інфекції, виявлені в родових шляхах.
Міогенний – результат укорочення та ущільнення грудино-ключично-соскоподібного м’яза. Міогенний синдром з раннім початком може виникнути незабаром після народження, а міогенний з пізнім початком може статися у віці 4 тижнів. Причинами вважаються “поперечне” або “тазове передлежання плода”, при якому головка плода довго нахилена до плеча. При огляді голова новонародженого може бути нахилена у бік пошкоджених м’язів і повернена у протилежний бік. При пальпації видно, що уражений м’яз слабо скорочений і має на своїй поверхні невисоку тверду ділянку.
Кліпелі-Фейлі (синдром Кліпелі-Фейлі) – Розвивається при вродженій патології шийних хребців. Варіантами захворювання може бути редукція тіл (1 і більше) хребців, їх зрощення друг з одним чи зміна форми. При огляді шия здається укороченою та деформованою, голова втягнута в плечі і часто повернена убік. Рухливість у шиї обмежена.
Дистонія створює неврогенні симптоми, що є наслідком синдрому. Наприклад, м’язи одного боку стають жорсткими, а м’язи з другого боку згинаються. Це також може статися в тулубі та кінцівках при цьому захворюванні. Сторона поразки з цими симптомами ригідна/ригідна, зігнута в коліні, рука стиснута в кулак. Передня частина їхнього тіла скорочена.
Артрогенний. Результат вродженого підвивиху 1 шийного хребця.
У людини може розвинутись кривошия після травматичних пологів або травми м’язів шиї.
Отримані кривошиї поділяють на такі види:
Настановна – розвивається при неправильному положенні тіла малюка під час сну. Це може статися, наприклад, якщо їхня голова нижче ніг. Вони можуть бути спричинені порушенням в органах або тканинах шиї.
Компенсаторно-рефлекторна – виникає внаслідок рефлекторного викривлення шиї внаслідок запалення соскоподібного відростка, отиту. Для зменшення болю дитина нахиляє голову набік.
Травматичні кістково-суглобові ушкодження – це гострі ушкодження, що виникають внаслідок переломів першого шийного хребця.
Нетравматична кістково-суглобова – спостерігається при остеомієліті, третинному сифілісі та туберкульозі кісток. Причина або в патологічному зламі, або в розплавленні шийних хребців.
Симптоми
У людини, мабуть, розвинулася і основна патологія незалежно від типу та причини. Це може виявлятися в лицьовій асиметрії, і одне плече може здаватися вищим за інше. Можуть бути ознаки викривлення хребта.
Це генетичне захворювання, пов’язане з укороченням грудино-ключично-соскоподібного м’яза, що призводить до деформації ключиці, нижньої щелепи та соскоподібного відростка. У деяких випадках уражаються верхня і нижня щелепи.
Діагностика
Діагноз кривошиї у дітей встановлює лікар-ортопед-травматолог, але батьки нерідко самостійно помічають порушення симетрії положення шиї та голови. Природжена кривошия як діагноз встановлюється у стаціонарі.
Якщо ви помітили викривлення хребта, асиметрію в плечах або інші ознаки старшого віку у дитини, які можуть вказувати на сколіоз, якнайшвидше зверніться до лікаря.
Лікування
Тяжкість укорочення м’язів та терміни лікування визначатимуть, як довго триватиме ваше лікування.
Важливо якнайшвидше розпочати лікування кривошиї, краще перестрахуватися, ніж потім шкодувати.
Коли у дитини кривошия, часто рекомендується консервативне лікування.
Новонародженим та дітям до року проводять:
Вправи спеціально розроблені для зміцнення і розтяжки ослаблених м’язів.
Масаж та прогрівання шийно-грудної області.
Використання спеціального корсету для утримання голови на одному рівні
Якщо методи лікування виявилися безуспішними і проблема зберігається більше двох років, лікарі можуть порекомендувати гіпсовий шийний комір, щоб запобігти зміщенню шиї.
Процедура триває від двох із половиною місяців, протягом яких відбувається фізіологічне розслаблення м’язів пацієнта за допомогою йодистого калію.
Хірургічне втручання може бути потрібним, якщо консервативні методи лікування не працюють або є перелом кісток шийного хребця (шийки).
Прогноз зазвичай виглядає сприятливим, але важких ускладнень можна уникнути та підібрати правильне лікування. Але все впирається у причину і обраний метод лікування, а також у те, як швидко вони починаються.
