Постава – це обрис тіла людини в положенні стоячи в невимушеному стані. Вона формується у процесі зростання дитини, розвитку в нього статоко-динамічних функцій.
Набуваючи перших навичок, пов’язаних умінням тримати голову, приймати положення сидячи і стоячи, дитина поступово набуває фізіологічної кривизни хребетного стовпа у вигляді вигину в шийному відділі, опуклість якого спрямована вперед (шийний лордоз), та поперековому відділі, опуклість якого також спрямована вперед (поперековий ). Завдяки не тільки хвилеподібній формі хребта, а й наявності міжхребцевих дисків забезпечується якісна амортизація, що захищає внутрішні органи тіла людини та її ЦНС від струсу.
Під час зростання дитини багато факторів впливають на форму його хребта: тривалість та інтенсивність навантаження, фізичний стан мускулатури, прийняття положення корпусом під час навчальних занять. В результаті несприятливого впливу цих факторів вигини хребта можуть збільшуватися (зменшуватися), тазовий та плечовий пояси можуть змінювати своє справжнє положення, виникати схильність до асиметричного положення тіла.
Відхилення тіла від нормального становища (сидячи або стоячи) набуває якогось стереотипу, коли неконтрольоване бажання прийняти неправильну позу входить у звичку. Серед типових і часто відхилень постави від нормального стану можна назвати круглу або плоску спину, сутулість, крилоподібні лопатки, гіперлордоз поперекової області. При зміні положення плечового суглоба виникають такі порушення: поява крилоподібних лопаток і суглобів плечового пояса, що випирають вперед висять.
Подібні відхилення в зоні плечового поясу найчастіше утворюються внаслідок слабкого розвитку окремих груп м’язів на тлі відсутності гармонійного розвитку мускулатури в цілому.
Наприклад, крилоподібні лопатки формуються в результаті зниження сили передньої зубчастої, серединної частини трапецієподібної та ромбоподібної м’язів. До відома (випирання) плечового пояса вперед призводить переважання сили м’язів грудного сектора над силою м’язів, які відповідають зближення лопаток. За звисаючими плечима стоїть недолік тяги з боку передньої зубчастої та верхньої частини трапецієподібного м’яза.
Зміна нахилу тазових кісток також призводить до порушення постави. Як тільки почне збільшуватися кут нахилу переднього півкільця пояса таза, посилиться поперековий вигин хребта (лордоз). Також кістки тазу можуть змінити своє становище через зниження сили м’язів, які врівноважують тазову область. До цих м’язів відносяться прямі м’язи живота і ті, що відносяться до групи задніх м’язів, що переходять з області тазу на стегно і спускаються до гомілки (м’язи сідничної ділянки та ті, що згинають колінний суглоб).
Потрібно враховувати і те, що до зміни постави призводять і деякі інші причини, наприклад, часте і тривале носіння взуття на підборах, зміна траєкторії тяжкості у повних людей у напрямку вперед. Щоб урівноважити це положення, прогинається поперекова область.
Існують патологічні стани, які посилюють поперековий лордоз, наприклад коли діагностується вроджений двосторонній вивих стегон, або коли у пацієнтів з полімієлітом виникає параліч сідничних м’язів. За порушення умов, що зумовлюють статичне навантаження, посилюється фізіологічна кривизна хребетного стовпа. Це часто спостерігається у разі зниження функціональних якостей мускулатури.
Неправильним вважається положення тіла при сидінні, коли воно сильно зігнуте вперед
Таке положення може бути викликане далеко відставленим стільцем (стосовно столу) або стіл для дитини виявився занадто низьким, тому відстань до зошита (книги) не відповідає нормі. У цьому питанні велике значення має багатофункціональний стан м’язової тканини. Якщо м’язи спини слабо розвинені, то втомлюються вони набагато швидше. У зв’язку з цим корпус тіла дитини згинається та утримування його відбувається за рахунок сили натягу зв’язок хребта.
Тулуб може бути зігнутий і в положенні стоячи. У цьому випадку відбувається освіта, так званої, млявої постави.
Фізично нерозвинені діти іноді демонструють плоску спину, коли фізіологічні згини згладжені. Щоб запобігти появі дефектів постави, проводять наступні заходи:
- створюють для дитини сприятливі зовнішні умови, покращують усе те, що пов’язане із статичним навантаженням;
- використовують різноманітні вправи для фізичного виховання дитини.
Щоб забезпечити правильний фізичний розвиток дитини і всього її організму в цілому, необхідно забезпечити дотримання гігієнічного режиму, який включає правильне харчування, прогулянки на свіжому повітрі, оптимальне поєднання часу, відведеного на навчання і на відпочинок, застосування заходів, що гартують і т.д.
Зверніть увагу! Дітям необхідно обов’язково забезпечити денний відпочинок. Для сну бажано придбати напівжорстку постіль з низькою подушкою, щоб забезпечити правильне положення хребту.
У профілактичних цілях варто підтримувати спеціальний режим, який сприятливо впливає на статику дитини. У період молодшого ясельного віку має бути робота над формуванням статико-динамічних функцій у малюків: періодично укладати їх на живіт, щоб розвивався навичка повзання, стояння на ніжках та ходьби. Незважаючи на те, що існують певні терміни (тимчасові інтервали), які визначають порядок навчання тим чи іншим навичкам, необхідно враховувати фізичні можливості кожного окремого малюка.
Щоб запобігти розвитку порушення постави у маленьких дітей, необхідно використовувати раціональні меблі, одягати їх у просторий одяг і стежити за правильним становищем тіла. У дошкільному віці приділяється велика увага розвитку такого навички, як підтримка правильного становища тіла у разі, коли вона стоїть або сидить.
У цей момент дуже важливо вказати дитині на ряд неправильних поз, які вона приймає за звичкою, і на необхідність їх позбутися. Це насамперед звичка сильно згинати корпус, розслаблюючи м’язи спини під час навчальних занять. Є ще одна дуже часта звичка, пов’язана з порушенням шкільної гігієни, і це невідповідність висоти стільця та столу.
Якщо у дитини слабкий фізичний розвиток, то як профілактика, йому рекомендують зменшувати тривалість навантажень статичного характеру (становище стоячи і сидячи). Якщо у нього проявляється схильність до сутулості, необхідно зменшити навантаження на хребет. Це можна зробити за допомогою спеціально обладнаного столу за принципом креслярської дошки. Такий стіл дозволить дитині не схиляти корпус тіла, а навпаки, відхилитися назад і відчути опору для спини з боку спинки стільця.
Тільки за активної участі м’язів можна утримувати плечовий та тазовий пояси в оптимальному положенні. Тому важливо зміцнювати м’язи. Для цього окремо підбирають комплекс вправ для ранкової гімнастики, для фізкультхвилин між заняттями. Уроки фізкультури у школах повинні бути насичені різноманітними вправами, спрямованими на роботу всіх груп м’язів та зміцнення організму дитини загалом. Бажано, щоб шкільні ділянки були обладнані сходами, перекладинами, колодами для вироблення навичок балансування, гойдалками.
Щоб забезпечити гармонійний фізичний розвиток, необхідно включати в комплекс ранкової гімнастики вправи зміцнення м’язів грудної клітки, черевного преса, розтяжку м’язів спини. Важливо такі вправи виконувати не тільки стоячи, а й лежачи, рачки і з використанням палиці.
Комплекс вправ для дітей, у яких спостерігається дефект постави
- у положенні стоячи (руки на поясі) зводити та розводити лопатки на вдих, на видих приймати вихідне положення;
- робити руками кругові рухи, а також нахили корпусом вліво-вправо-вперед-назад;
- присідання з ціпком у руках на видих, вихідне положення на вдих;
- у положенні лежачи на спині поперемінно піднімати ноги, а лежачи на животі згинати та розгинати корпус;
- підскоки на двох ногах, що переходять у ходьбу;
- в кінці на вдих підйом рук через сторони, і на видих прийняти вихідне положення.
Цих вправ цілком достатньо для здорових дітей, щоб підтримувати їхнє нормальне фізичне здоров’я. Діти з відхиленнями у фізичному розвитку мають відвідувати додаткові заняття фізкультури. Це дуже важливо насамперед для дітей із серцевою недостатністю та для тих, хто нещодавно переніс якесь захворювання. Представлений вище комплекс не складний, тому можна займатися вдома.
Діти, що мають схильність до сутулості (грудний кіфоз) повинні приділяти велику увагу вправам, пов’язаним з вигинанням корпусу вперед переважно у грудній, а не поперековій частині. Діти з крилоподібними лопатками і плечовим поясом, що випирає вперед, показані кругові рухи руками, відведення назад, згинання їх у напрямку до плечей і потилиці. Дітям зі звисаючими плечовими суглобами слід піднімати плечі. Руки піднімають через сторони нагору, витягують їх просто нагору, імітуючи протидію.
При схильності хребта до лордозу, рекомендується виконувати вправи в положенні лежачи на підлозі (поперемінно піднімати ноги, крутити велосипед, переходити в положення сидячи), робити присідання для зміцнення сідничних м’язів. При плоскій спині (відсутності вигинів) потрібно тренувати м’язи спини та живота, застосовувати під час розминки легкі до 1 кг гантелі.
Щоб знайти симетричне положення плечового пояса рекомендуються вправи з ціпком і ті, що розвивають самокорекцію (перекидання м’яча). Дуже важливо виконувати такі тренування перед дзеркалом. Також допомагають виправити поставу вправи на підтримку рівноваги (колода, гімнастична лава). Корисно робити повороти, шикування.
Прекрасною ілюстрацією, якою має бути постава у дитини, є тест, коли він повертається спиною до стіни і стикається з нею лише потилицею голови, лопатками, сідницями та гомілки ніг. Потім дитина повинна в цьому положенні відійти від стіни та зробити кілька кроків, щоб зафіксувати, якою має бути правильна постава.
Існують оперативні методи усунення сколіозу у вигляді дискотомії, клиноподібної резекції, відкритої папаїнізації та енуклеації. Корекція деформації проводиться за допомогою металоконструкцій (стрижень Люке, дистрактор Харрінгтон). Оперативне лікування складається із 2-х етапів.
