Чим корисна сіль для організму
Поїхали брати далі. Чи багато, чи мало проїхали – раптом небо потемніло, вітер завив, земля загула: біжить за ними величезна свиня. Роззявила пащу до вух – хоче Івана з братами проковтнути. Тут молодці, не будь погані, витягли зі своїх торбин дорожніх по пуду солі і кинули свиня в пащу.
Це уривок із усім добре знайомої російської казки «Іван – селянський син і диво-юдо». Хотілося б дізнатися, якби було можливим: навіщо це братам у своїх торбинах, рятуючись від переслідування чудо-юдових дружин, тягнути за собою по пуду солі? І взагалі, досить часто зустрічається вираз «сіль від злого духу». А чому?
З одного боку, сіль життєво потрібна організму. Понад те, вона, як і кров, має власну циркуляцію в організмі. Але з іншого боку, всього 35 грамів солі у тому вигляді, в якому ми її вживаємо, здатні отруїти організм. Виходить, що ми щодня вживаємо в невеликих дозах отрути, як би вживали миш’як або будь-яку іншу отруту.
Зміст мікроелементів у солі
Сіль сприяє створенню певної концентрації іонів натрію та калію у плазмі крові. Цікавий такий факт: сольовий склад крові майже збігається із сольовим складом морської води. Наведу таблицю з книги “Літотерапія” (М., “Педагогіка-прес”, 1994):
Автори книги В. Кривенка, О. Хмелевська, Г. Потебня стверджують, що саме тому людина не відчуває втрати крові, якщо пораниться в морі про будь-який предмет. І саме тому багато кровозамінників створені на основі близького до крові сольового розчину: розчин Рінгера-Локка, сольовий інфузин, розчини «Дісоль», «Ацесоль» та інші.
Виявляється, такий звичний хімічний елемент на нашому столі є дуже загадковим. Він живий для людини, і згубний одночасно. А вся справа в тому, що ми харчуємося сіллю не кухонною, як ми звикли думати, а тим шкідливим хімічним елементом, який приблизно 100 років тому отримали хіміки, розщеплюючи і очищаючи сіль.
Таким чином її очистили від усіх 84-х елементів, які вважали «некорисними». А залишили лише NaCl. Натрій у чистому вигляді – високовибуховий метал, хлор – важкий отруйний газ. Хлор з хлористого натрію позбавляє організм іонів водню і є найкращими поглиначами вільних радикалів, що є причиною ракових захворювань. Без іонів водню клітини організму дегідратують та виявляються нездатними до опору вільними радикалами. А з ними в організмі виникають ракові клітини, в яких вже немає іонів водню.
Ось у цьому і парадокс: люди страждають від нестачі кухонної солі та одночасно від перенасичення хлористим натрієм
Нирки здатні позбутися не більше ніж 5-7 грамів цієї гримучої отрути. А людина отримує її щодня у кількості 12-20 грамів. Організм працює на межі можливостей, намагаючись позбутися отруйних надлишків. Це перевантажує роботу нирок, печінки, шкірного покриву, веде до дегідратації організму. Але організму необхідна клітинна вода (а не міжклітинна рідина, що не одне й те саме).
За нестачі клітинної води організм починає кристалізувати хлористий натрій. Саме таким чином відбувається процес відкладення солей у кістках та суглобах. Ці “склади” надлишків отруйної речовини NaCl – не що інше, як захисна реакція організму, за принципом “з двох зол вибирають найменше”.
Застосування солей у лікувальній практиці
Прихильниця альтернативної медицини з Німеччини Тіа Бакей у своїх дослідженнях довела, що справжня кухонна сіль, у якій присутні ті самі вихолощені хіміками «некорисні» елементи, здатна виконувати в організмі найважливішу функцію. Вона активізує гомеостаз – силу внутрішнього самолікування організму, його природний механізм саморегуляції, а ще точніше – енергію організму. Немає засобу швидшої активізації гомеостазу, ніж вживання цієї кухонної солі.
У власному будинку ми оточені всіма видами електроапаратури: телевізором, комп’ютером, побутовими приладами. Здоровий сольовий баланс організму дозволяє збалансувати його електрочастотні (читай: енергетичні) характеристики.
Якщо людина хвора – змінюються її електрочастотні характеристики. Електрична частота солі та сама, що й у людського мозку – 8 герц. Якщо частота мозку змінюється – сіль (справжня) здатна повернути її ще й показнику. Саме тому сіль завжди вважалася основним лікувальним засобом.
Наші предки славилися відмінним здоров’ям, якого часто досягали лише попарившись у лазні з сіллю. У нашій шкірі при обмінних процесах постійно накопичуються отруйні речовини, яких потрібно звільнятися. Встановлено, що через шкіру їх може виділитися в 3,5 рази більше, ніж через нирки та кишечник, що досягається за допомогою пари з віником і сіллю.
Якщо електрична чистота людського мозку і тіла становить загалом 8 герц, то наші електроприлади випромінюють частоту електромагнітного поля приблизно 160 герц. Це 20-кратне перевищення і є прічиною освіти в організмі вільних радикалівВиходить, що хронічним пацієнтам клінік слід, насамперед, позбавити себе від лікарської та «рафініровопродуктової» залежності. Але цього всіма силами прагнуть не допустити магнати харчової та фармацевтичної промисловості. Ми пуди солі з ними не з’їли, тому про їхні комерційні інтереси можемо і не здогадуватися. Але озброївшись необхідною інформацією, можна і без цього пуду солі зрозуміти, що вони нам – не друзі. Виробляючи ліки та рафіновані продукти для нас, вони найменше думають про нас.
На нашій планеті досить справжньої кухонної солі
Моря, звичайно, сильно забруднені зараз свинцем, миш’яком, ртуттю, які вступають у складні частотні взаємодії. Найкращою відповідністю людському організму наділена сіль, що відклалася в морях, осушених під сонячним промінням багато мільйонів років тому, і тому містить кванти сонячного світла в кристалічній формі. Вони пов’язані в солі як біофотони, геометричні структури яких звільняються при додаванні лише кількох крапель води. Кожен хімічний елемент такої солі має благотворний іонізуючий ефект.
Той же ефект кухонної солі можна спостерігати в соляних шахтах, де люди часто позбавляються захворювань легенів, печінки та інших, причому в найкоротші терміни.
Не менш ефективна сіль при лікуванні багатьох захворювань внутрішніх органів
Цей рецепт був опублікований в ЗОЖ у 2002 р. На жаль, не добре забутий, а спеціально витрачений із пам’яті та дискредитований фармацевтичними компаніями в гонитві за наживою. Майже також працює англійська сіль (магнезія) у компресах, іноді при мастопатіях, забоях. Ще сольові ванни, промивання носа, протирання сольовим розчином обличчя від зморшок, промивання пазух носа… Це все перевірено та працює!
Під час Великої Великої Вітчизняної війни хірург І.І. Щеглов успішно застосовував при лікуванні поранених гіпертонічний розчин кухонної солі. На велику поверхню забрудненої рани він накладав пухку, рясно змочену сольовим розчином велику серветку. Через 3-4 дні рана ставала чистою, рожевою, температура якщо була високою, опускалася майже до нормальних показників, після чого накладалася гіпсова пов’язка. Ще через 3-4 дні поранених відправляли в тил. Гіпертонічний розчин працював чудово – майже не було смертності.
Після війни метод Щеглова використовувався для лікування карієсу, ускладненого гранулемою, нефрит, хронічний апендицит, ревмокардит, запальні процеси в легенях, суглобовий ревматизм, остеомієліт, абсцеси після ін’єкції тощо. У принципі, це були окремі випадки, але щоразу досить швидко досягалися позитивні результати. У низці досить важких випадків пов’язка з сольовим розчином виявлялася ефективнішою, ніж інші ліки. Вдавалося виліковувати гематоми, бурсит, хронічний апендицит. Справа в тому, що сольовий розчин має абсорбуючі властивості і витягує з тканини рідину з патогенною флорою.
Практика застосування сольових пов’язок
Поварена сіль у водному розчині трохи більше 10 відсотків – активний сорбент. Вона витягує з хворого органу усі нечистоти. Але лікувальний ефект буде тільки в тому випадку, якщо пов’язка повітропроникна, тобто гігроскопічна, що визначається якістю матеріалу, що використовується для пов’язування.
Сольова пов’язка діє локально – лише хворий орган чи ділянку тіла. У міру поглинання рідини з підшкірного шару до нього піднімається тканинна рідина з більш глибоких шарів, захоплюючи за собою всі хвороботворні початки: мікробів, вірусів та органічні речовини. Таким чином, під час дії пов’язки у тканинах хворого організму відбувається оновлення рідини, очищення від патогенного фактора та, як правило, ліквідація патологічного процесу.
Пов’язка з гіпертонічним розчином кухонної солі діє поступово. Лікувальний результат досягається протягом 7-10 днів, інколи ж і більше.
Використання розчину кухонної солі потребує певної обережності. Скажімо, я не радив би застосовувати пов’язку з розчином концентрації понад 10 відсотків. У деяких випадках краще навіть 8% розчин. (Розчин вам допоможе приготувати будь-який фармацевт).
Виникне питання у деяких: куди ж дивляться лікарі, якщо пов’язка з гіпертонічним розчином така ефективна, чому цей метод лікування не застосовується широко? Все дуже просто – лікарі перебувають у полоні медикаментозного лікування. Фармацевтичні фірми пропонують все нові і нові та дорожчі ліки. На жаль, медицина – це також бізнес. Біда гіпертонічного розчину у тому, що він дуже дешевий.
Тим часом, життя переконує в тому, що такі пов’язки — чудовий засіб у боротьбі з багатьма недугами. Скажімо, при нежиті та головних болях накладають кругову пов’язку на лоб та потилицю на ніч. За годину — півтори нежиті минають, а до ранку зникає і головний біль. При будь-яких застудних захворюваннях застосовують пов’язки при перших ознаках.
А якщо все ж таки згаяли час і інфекція успіла проникнути в горлянку і бронхи, то роблять одночасно повну пов’язку на голову та шию (з 3-4 шарів м’якого тонкого полотна) та на спину (з 2 шарів вологого та 2 шарів сухого рушника) зазвичай на всю ніч. Лікування досягається після 4-5 процедур. Сольовий розчин можна використовувати тільки у пов’язці, але в жодному разі не в компресі.
Концентрація солі в розчині повинна перевищувати 10%, а й опускатися нижче 8%.Пов’язка з більшою концентрацією може призвести до руйнування капілярів у тканинах в області накладання. Дуже важливим є вибір матеріалу для пов’язки. Він має бути гігроскопічний. Тобто легко промокаємо і без будь-яких залишків жиру, мазей, спирту, йоду. Неприпустимі вони і шкірі, яку накладається Пов’язка.
Найкраще використовувати лляну і бавовняну тканину (рушник), яка багаторазово була у вживанні і не раз стиралася. Зрештою, можна скористатися і марлею. Остання складається у 8 шарів. Будь-який інший із зазначених матеріалів – у 4 шари. При накладанні пов’язки розчин має бути досить гарячим. Витискати пов’язковий матеріал слід середньо, щоб він був не дуже сухим і не дуже вологим.
На пов’язку нічого не накладати
Прибинтувати її бинтом чи прикріпити лейкопластирем – і все. При різних легеневих процесах (виключається при кровотечах з легенів) пов’язку краще накладати на спину, але треба точно знати локалізацію процесу. Бінтувати грудну клітку досить щільно, але не здавлювати дихання. Живіт бинтувати якомога тугіше, бо за ніч він звільняється, пов’язка стає вільною і перестає діяти. Вранці, після зняття пов’язки, матеріал потрібно добре прополоскати у теплій воді. Щоб пов’язка краще прилягала до спини, на її вологі шари кладуть між лопатками валик на хребет і бинтують його разом із пов’язкою. Ось, власне, і все, що хотілося б поділитися.
Як правильно приготувати 10% сольовий розчин
Взяти 1 літр кип’яченої, снігової чи дощової чи дистильованої теплої води.
Покласти в 1 літр води 90 г столової солі (тобто 3 столові ложки без верху). Ретельно розмішати. Вийшов 9-відсотковий сольовий розчин.
Взяти 8 шарів бавовняно-паперової марлі, відлити частину розчину і потримати в ньому 1 хвилину 8 шарів марлі. Злегка віджати, щоби не текло.
Покласти 8 шарів марлі на хворе місце. Зверху обов’язково покласти шматок з чистої баранячої вовни. Зробити це перед сном.
Прибинтувати все бавовняно-паперовою тканиною або бинтом, не застосовуючи поліетиленових прокладок. Тримати до ранку. Зранку все зняти. А наступної ночі все повторити. Цей напрочуд простий рецепт лікує багато хвороб, витягує токсини від хребта до шкіри, вбиває всі інфекції. Лікує: внутрішні крововиливи, важкі внутрішні та зовнішні забиття, внутрішні пухлини, гангрени, розтягнення зв’язок, запалення суглобових сумок та інші запальні процеси в організмі.
