При різних захворюваннях хребта може виникнути неприємне ускладнення, як дорзалгія. Воно характеризується больовим синдромом, що не минає. Зазвичай подібний стан пов’язаний із тим, що дратуються нервові волокна спинного мозку.
Чому виникає дорзалгія
Формуванню ускладнення сприяють кілька чинників. Насамперед, це різні патології хребта. Також причиною дорзалгії стають хвороби внутрішніх органів та порушення м’язової системи.
Найбільш поширеною причиною появи ускладнень вважається міжхребцева грижа. У такому разі спостерігаються характерні випинання в районі хребетного стовпа. Іноді може формуватися так звана дорзальна грижа, що вважається найбільш несприятливим результатом захворювання.
Характеристики дорзальної грижі
Так називають випинання дисків, розташованих між хребцями, у просвіт хребетного каналу. Щоб зрозуміти суть патології, варто розібратися в пристрої хребця. До його складу входять:
- тіло;
- кілька відростків;
- дуги.
Як передня стінка виступає тіло хребця, бічними і задньою стінками є дуга. Оскільки хребці розташовуються один за одним, разом вони створюють хребетний канал, де надійно розташовується спинний мозок з корінцями, що надалі переходять у повноцінні нерви.
Міжхребцеві диски можна знайти по всій довжині стовпа, так що вони є і в шийному відділі, і в куприковому. При цьому кожен диск складається з:
- пульпозного ядра;
- фіброзного кільця.
Формування дорзальної грижі пов’язане із проривом фіброзного кільця. У такому разі диск розгортається і спрямовується у бік дуги (тобто у протилежному напрямку). Через це формується здавлювання ядра.
Причини появи дорзальної грижі
Точної причини, що викликає цю аномалію, поки що не виявлено. Однак вважається, що є кілька факторів, які можуть спровокувати дорзальну грижу. До них відносять такі.
Механічні травми та впливи. Для хребта особливо небезпечні удари по тім’яній частині голови, падіння з великої висоти та підйом ваг. У такому разі травма відбувається в осі, паралельній хребетному стовпу, і провокує появу дорзальної грижі.
Генетичні розлади. Якщо у батьків є проблема з хребтом, ті ж порушення можуть з ймовірністю виникнути і у дітей.
Проблеми із живленням диска. Виникають після 27 років, коли кровопостачання диска завершується. З цього часу він повинен отримувати харчування від навколишніх тканин. Однак процес живлення залежить від рухової активності. Якщо вона виявляється низькою, виникають порушення метаболізму та, як наслідок, формування дорзальної грижі.
Відомо, що люди мають сімейну схильність до появи грижі. Якщо у батька була така проблема, у дітей вона може з’явитися з великою ймовірністю. Також на формування грижі впливають вроджені особливості хребта та схильність до дегенеративних змін. Такий процес обумовлений генетично, також як формований звичайної грижі або остеохондрозу.
Чи небезпечна дорзальна грижа
Такі утворення здавлюють хребетний канал та сприяють формуванню стенозу. Чим грижа більше, тим сильніше чиниться нею тиск. Особливо небезпечний цей вплив для шийного відділу, оскільки в такому разі негативний вплив виникає для верхніх кінцівок (іноді такі ситуації призводять навіть до парезів).
У грудному відділі дорзальні грижі мало зустрічаються. Однак при формуванні вони викликають не лише біль, а й випинання окремих частин хребта. Тоді проблеми виникають з нижніми кінцівками та в пахвинній ділянці.
Однак найнебезпечнішою формою вважається дорзальна грижа поперекового відділу (код діагнозу – L5-S1 або L4-L5). У такому випадку тиск відбувається не на спинний мозок, а на навколишні нервові коріння. Через це страждають і нижні кінцівки, у яких виникають серйозні проблеми з нервами.
Як діагностувати дорзальну грижу
Перше, що робить лікар-невролог при зустрічі з пацієнтом, це огляд та збирання анамнезу. Якщо фахівець підозрює наявність грижі хребта, він призначає додаткове обстеження. До них відносяться:
- рентген хребта;
- Комп’ютерна томографія;
- МРТ.
Саме останній метод краще за інших дозволяє виявити дорзальну грижу. Краще вибирати МРТ закритого типу, оскільки вона більш інформативна. При цьому лікар може визначити, який розмір і характеристика грижі, розташованої в організмі хворого, щоб підібрати потрібний варіант лікування.
Консервативна терапія
Якщо захворювання знаходиться на ранній стадії, вилікувати його можна без операції. Зазвичай таку терапію вибирають, якщо у пацієнта уражені хребці з L5-S1 або інші, що мають розміри в межах 0,5-0,7 см. В іншому випадку консервативні методи можуть просто виявитися неефективними. Серед часто використовуваних процедур лікування грижі варто відзначити такі:
- традиційна терапія;
- лікувальна фізкультура;
- прийом медикаментів;
- фізіотерапія.
Крім цього пацієнтам рекомендується носити підтримуючі конструкції, такі як бандажі, коміри або корсети. Навантаження на хребет слід максимально зменшити. При цьому визначити, скільки потрібно перебувати в лежачому положенні може тільки лікар (це залежить від тяжкості випадку).
Через деякий час людина може починати займатися невеликою фізичною діяльністю. Для початку це сидіння, нетривала ходьба та подібні дії. Піднімати тяжкості пацієнту в жодному разі не можна: це може призвести до збільшення дорзальної грижі, після якого вона стане ще сильніше тиснути на хребет. У результаті стан пацієнта погіршиться: він почне відчувати постійні болі та дискомфорт у ділянці спини. В результаті єдиним варіантом лікування, що залишився, виявиться хірургічне втручання, яке являє собою досить складну операцію, що проводиться під загальним наркозом.
