Масаж тригерних точок, міофасціальний масаж

Тригерні точки (тригерні зони) — це невеликі ущільнення, локалізовані в м’язових тканинах. При натисканні на такі точки виникає гострий больовий синдром.

У випадку хронічного болю ця патологія називається міофасціальним синдромом. Тригерні точки не становлять загрози для життя, але можуть значно погіршувати якість життя, викликаючи постійний дискомфорт.

Основна причина утворення тригерних точок — м’язове перенапруження, що виникає внаслідок:

• статичних порушень,
• захворювань опорно-рухового апарату,
• неврологічних проблем,
• порушення постави,
• травм.

Неправильна постава та статичні пози призводять до хронічного напруження певних м’язів. Перекіс тазу або вкорочення однієї нижньої кінцівки часто супроводжуються перенапруженням м’язів. Це, у свою чергу, може викликати появу тригерних зон у плечовому поясі. Також перенапруження м’язів може бути зумовлене постійною пульсацією від болючого органа при запаленні.

Міофасціальний синдром може бути спричинений:

• остеохондрозом — рефлекторний м’язовий спазм як реакція на подразнення іннервуючих структур хребта;
• забоєм м’язів;
• переохолодженням;
• психоемоційними чинниками — хронічний стрес викликає спазми;
• тривалою іммобілізацією м’язів;
• анатомічними аномаліями (наприклад, плоскостопістю).

Локалізація тригерних точок

Тригерні точки — це реакція організму на перенапруження, запальні процеси, травми або дисбаланс навантаження на м’язи (сколіоз, порушення постави, різкі рухи чи тривале статичне положення).

Хронічні болі з’являються в м’язах, фасціях, сухожиллях та суглобах — це і є прояв міофасціального синдрому.

Тригерні зони утворюються в скелетних м’язах. Відомі такі типи локалізацій:

• спина;
• плечі;
• обличчя (жувальні м’язи);
• поперек;
• ділянка 7-го шийного хребця;
• шия та інші.

Масаж тригерних точок

Під час масажу спочатку «віджимаються» продукти обміну та кров із хворої точки, а потім — після розслаблення — точка наповнюється свіжою кров’ю, що зігріває її і сприяє деактивації. Після виявлення ущільнення, поступового стискання, пацієнт відчуває слабкий біль, який зникає.

Далі точку стискають інтенсивніше і тримають до повного зникнення болю. Процедура повторюється 3–4 рази, після чого на місце впливу накладають теплий компрес.

Точний масаж таких зон може виконати тільки кваліфікований фахівець, який має спеціальні навички.

Головна мета міофасціального масажу — розслабити одну або кілька груп м’язів, зняти напруження і затиск. Фасціальна тканина дуже чутлива до зовнішнього впливу, тому масаж здатний покращити її стан, усунути МФС, відновити рухову функцію.

Позитивний ефект масажу

Механічна та рефлекторна дія на тканини здавна є природним методом підтримки здоров’я. Масаж допомагає людині відновити сили, очистити й омолодити організм. Проте основна цінність медичного масажу — його терапевтична ефективність.

Класичний медичний масаж дозволяє:

• нормалізувати лімфо- та кровотік;
• покращити якість крові;
• зміцнити імунітет;
• зміцнити зв’язки, зняти набряки та спазми;
• зменшити біль;
• попередити розлади симпатичної нервової системи;
• прискорити метаболізм;
• підвищити чутливість шкіри, активізувати її видільну функцію;
• покращити пружність та еластичність шкіри;
• видалити мертві клітини епідермісу;
• зміцнити м’язи спини;
• омолодити шкіру та організм загалом;
• зняти втому та наслідки стресів;
• покращити психоемоційний стан;
• очистити організм від шлаків;
• заспокоїти або активізувати нервову систему;
• зменшити масу тіла;
• скоригувати фігуру та усунути прояви целюліту.

Всі ці переваги є відповіддю на питання: чи є масаж медичною послугою?
Яскравий терапевтичний ефект процедури не залишає сумнівів у тому, що медичний масаж — це лікувальний метод.