Фізіологічним ефектом впливу мікрохвильової терапії на живий організм є підвищення метаболічної активності всіх клітин, зниження в’язкості у всіх рідинах, збільшення розтяжності колагену, збільшення кровотоку, ефективний вплив на нервову систему.
У медицині використовується три частоти і відповідно три довжини мікрохвиль: 2450 МГц (12.245 см), 915 MГц (32.79 см) та 433.9 MГц (69.14 см). В Одесі використовують усі три частоти мікрохвильової терапії.
Енергія мікрохвиль поглинається головним чином молекулами води, діелектрична їхня проникність у зв’язку з цим невелика. При вплив мікрохвиль сантиметрового спектру (СМВ-терапія) диполі води встигають повернутися повністю за одну зміну символу полярності. Поглинання їхньої енергії відбувається, насамперед, у тканинах, багатих водою. Значна міра відображення їх поверхнею шкіри, врахувати яку при дозуванні процедури неможливо.
Залежно від товщини підшкірного жирового шару та особливостей розташування випромінювача відбивається від 25 до 75% енергії мікрохвиль, у середньому близько 40%. Значне відображення їх від меж розділу інших тканин: шкіра – підшкірна клітковина, підшкірна клітковина – м’язи. При цьому можливе формування так званих «стоячих» хвиль у тканинах. Вони утворюються при відображенні хвилі від межі двох середовищ і накладення відбитої на чергову хвилю, що падає.
Такий процес відбувається багаторазово в тому самому місці. За законами фізики «стояча» хвиля формується у разі, якщо відстань між межами двох середовищ становить понад чверть довжини хвилі. Ця ситуація може виникнути за товщини підшкірного жирового шару більше 2 см.
Мікрохвилі дециметрового діапазону (ДМВ-терапія) приблизно вдвічі менш інтенсивно відбиваються поверхнею шкіри.
Вони меншою мірою, ніж хвилі сантиметрового діапазону, поглинаються водою, оскільки явища резонансу диполів води при цій частоті електромагнітного поля менш виражені. Енергія цих хвиль у міру проникнення у глибину тканин загасає вдвічі повільніше проти сантиметровими хвилями. Прогрівання тканин при СМВ-терапії відбувається на глибину 3 см.
При утворенні стоячих хвиль відбувається значне локальне підвищення температури тканини аж до опіку. Цей перегрів тканини супроводжується відчуттям розпирання, печіння, болю, що ломить, що вимагає негайного зменшення дози впливу або припинення процедури. Неконтрольований перегрів може виникнути при дії на різко набряклу тканину. При ДМВ-терапії прогрів тканин відбувається на більшу глибину, що становить 8-10 см. Імовірність утворення «стоячих» хвиль незначна і прогрів тканин більш рівномірний.
Терапевтичний ефект дії мікрохвильового випромінювання
Виявляється як знеболюючий (за рахунок безпосереднього впливу на больові ворота, прискореного видалення дратівливих факторів і за рахунок підвищення кровотоку, зниження спазму мускулатури, седативного ефекту), зниження або повне припинення м’язового спазму завдяки прямому впливу на веретеноподібні м’язові структури , що впливає на посттравматичний процес і протягом хронічного інфекційного процесу, розм’якшенню колагенових тканин, рубцевих тканин та інших фіброзів, лікуванню м’язової тканини завдяки підвищенню внутрішньом’язового кровотоку.
З осциляторним ефектом пов’язана протизапальна дія мікрохвиль, антиалергічний ефект, позитивний вплив на імуногенез. Незважаючи на те, що дія мікрохвиль поширюється на невеликий об’єм тканин, спостерігаються загальні реакції. Вони реалізуються головним чином через посилення функції парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи: зниження артеріального тиску, зменшення кількості серцевих скорочень, уповільнення внутрішньошлуночкової провідності в серці. Спостерігається стимуляція синтезу деяких простагландинів.
З тепловим ефектом мікрохвиль пов’язані антиспастичну болезаспокійливу дію, інтенсифікацію крово- та лімфообігу в тканинах, інтенсифікацію обміну речовин. Слід пам’ятати, що осциляторний та тепловий ефекти нероздільні та виявляються одночасно.
